14 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки».

     Надихнув її до цього Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.

   Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

     Так повелося, що завжди, коли нам добре та гарно, ми вдягаємо те, що для нас більше, ніж просто одяг, - наші вишиванки.

    Вишиванку творять з любов'ю, вкладаючи у кожен візерунок певний смисл, щирі думки і душу.

     Вишита сорочка - свого роду оберіг, символ здоров’я, добробуту, краси, любові, щасливої долі й родової пам'яті.

    За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Україно, одягни вишиванку,

Пригадай, як колись було.

Її гордо носило місто,

І пишалося кожне село.

Україно, носи вишиванку,

В будні і свята носи.

Бо ніде не знайдеш більше в світі

Неповторної диво краси.

Учні школи відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.