Неділя, 2024-11-10, 2:02 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

Христинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Батькам першокласників

Батьки‚ чи готові ви до школи?

        В дошкільному дитинстві відбувається інтенсивний розвиток усіх пізнавальних психічних процесів, які в подальшому виступають першоосновою готовності дитини до школи‚ і найбільша роль у цей період в розвитку та становленні дитини належить батькам. Саме вони мають забезпечити своєму малюку найбільш сприятливі умови для розвитку і серйозно «працювати» в цьому напрямку, якомога частіше спілкуючись з дитиною. Чим раніше починається така взаємодія батьків з дітьми‚тим краще‚але хочемо зазначити: ніколи не пізно почати таку батьківську «роботу».

        Щодо питання підготовки дітей до навчання можна виділити один з його аспектів: «Як можуть батьки допомогти дитині в підготовці до школи?»

10 порад батькам першокласника

Вже залишається зовсім небагато часу перед новим етапом в житті вашої дитини, коли вона  піде перший раз у перший клас. Від того, наскільки безболісно відбудеться цей перехід в нове життя, багато в чому залежатиме любов-нелюбов вашої дитини до школи, а відповідно, і її шкільні успіхи.

1. НЕ  ПЕРЕВАНТАЖУЙТЕ  НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ.

За час, що залишився, жодних "хвостів" ви не підтягнете. А якщо будете тиснути на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у неї негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, порозв’язувати нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам доцільно по кілька разів читати одні й ті ж книжки. Вони, взнаючи  "матеріал", прагнуть підказати розповідачеві, що буде далі, виправляють, якщо він допустив неточність. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою "дорослу" думку.

2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ ЗІ СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ.

Важливо сформувати у майбутнього школяра позитивне ставлення  до школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього частіше розповідайте своїй дитині цікаві історії зі свого шкільного життя.

3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ.

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати: "Читай, а то двійки мені приноситимеш". Важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті та гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.

4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ.

Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього "закінчилося дитинство", не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні. Навіть жартома не лякайте школою. Не варто при дитині також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.

5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ.

Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай дитина сама  вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу - дайте їх дитині, аби вона звикла до нових для неї речей. Нехай збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: "Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку" не викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить.

6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ.

Хай всі іграшки вашої дитини підуть у перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на перерві тощо.

7. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ.

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше дев'ятої години вечора, вставала о 7-8 годині ранку. Дуже важливо сформувати у дитини уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і ввечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати. Спочатку спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, майку, шкарпетки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Нехай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і ранковий розпорядок: умиваємося, чистимо зуби,  одягаємося, снідаємо, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.

8. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ.

Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчіть його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в дитячій кімнаті великий годинник (будь-який, головне, аби дитина могла визначати по ньому час). Під час читання, гри або їжі можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, о котрій годині почалася дія і о котрій годині  вона закінчилася.

9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР.

У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли дозволить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-му класі. Аби розвинути у дитини уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ, РОЗВИВАЙТЕ МИСЛЕННЯ.

Увага

1. Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.
2. Включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.
3. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.
4. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти.
5. Вчіть порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.
6. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній із сторінок закреслювати усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о».
Пам’ять

1. Пояснюючи дітям новий матеріал і повторюючи пройдений, поєднуйте словесне пояснення з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.
2. Для поліпшення процесу запам’ятовування розвивайте у дітей уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Мислення

1. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.
2. Після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте , відповісти на запитання, поставити свої.
3. Розвивайте вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте робити висновки, міркування.
4. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки ключати копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.
5. Включайте в заняття завдання на порівняння пари предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

Поради батькам щодо запобігання шкільної дезадаптації

-         формуйте позитивне ставлення до школи;

-         виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

-         формуйте адекватну самооцінку;

-         не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

-         навчайте етичних норм спілкування з однокласниками та дорослими;

-         привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річні дитині;

-         хваліть частіше, а не докоряйте;

-         частіше згадуйте себе в дитячому віці;

-         любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, як вона є.

Що робити, якщо потрібно поспішати в школу, а дитина не поспішає? 

Психологами відмічений негативний вплив активного організуючого тиску дорослого на дитину. Якщо постійно квапити дитину: «Давай швидше, ми вже спізнюємося! Ну що ти копаєшся?!», - те може, навпаки, закріпитися зворотна реакція. Сформується захисний стереотип «повільності»: у будь-якій ситуації, що вимагає швидкого реагування, дитина сповільнюватиметься і «гальмуватиме». У цьому вона нітрохи не винна, так її організм захищається від тривоги і напруги, викликаних "емоційним пресингом" ззовні.Тому доцільно проводити "профілактику цейтнотів". З цією метою, організовуючи збори дитини в школу, бажано:

Передбачити раніше вставання, що дозволяє дитині прокидатися, снідати, одягатися, умиватися в його власному темпі.

Прослідкувати, щоб дитина зібрала портфель і приготувала одяг і взуття з вечора.

Як відноситися до невдач дитини, майже неминучих на початку шкільного життя?

Батьки часто відносяться різко негативно до перших невдач дитини. Негативні оцінки дорослих підвищують тривожність дитини, його невпевненість в собі і своїх діях. Це, у свою чергу, веде не до поліпшення, а до погіршення результатів. Так складається порочний круг. Постійні побоювання дитини почути негативні оцінки з боку домашніх приводять до страху зробити помилку. Це відволікає дитину від сенсу виконуваних ним завдань і фіксує його увагу на дрібницях, примушує переробляти, виправляти, нескінченно перевіряти. Прагнення зробити роботу якнайкраще на цьому етапі тільки погіршує справу. Особливо сильно це виявляється у тривожних, здібних, старанних дітей.

Тому найправильніше відношення до перших поразок дитини – відношення з розумінням, підтримка, допомога: «У тебе все вийде. Я тобі допоможу». Важливо створити умови для переживання дитиною (хоч би іноді) власної перемоги.

Що не може бути зроблене без участі батьків?

Без участі батьків не може бути побудована самостійність молодшого школяра в організації свого робочого місця, у виконанні домашніх робіт, в підготовці свого одягу і портфеля до завтрашнього дня. Культивування самостійності – це відповідальна і поступова робота часто буває простіше щось зробити самому, чим чекати, поки це зробить дитина. Іноді дії дитини представляють для неї реальну небезпеку. І тоді батьки застерігають її: «Не роби сам, це небезпечно (важко), за тебе зроблю я». Ця неправильна установка приводить до «вивченої безпорадності», відмові дитини надалі від будь-яких самостійних дій, невірі у власні сили.

За чим повинен простежити батько, якщо він хоче допомогти дитині вчитися?

Найголовніше завдання батьків під час шкільного навчання дитини – не стати вчителями-дублерами, а залишитися батьками, що приймають, розуміють і люблять свою дитину, незважаючи на його шкільні успіхи або невдачі. Тому і стежити батько винен, в першу чергу, за рівнем самостійності дитини в домашніх справах (у тому числі і у виконанні шкільного домашнього завдання). 

Якщо до початку навчання в школі дитина не опанувала прийомами самостійного одягання (наприклад, зав'язуванням шнурків), укладання спати, прибирання «своєї території», чищення зубів перед сном і ін., то це – найперша турбота батька. Причому окремі справи або дії дитина до цього часу вже може виконувати самостійно, без нагляду дорослого і за власною ініціативою.

З першого вересня до цього додаються:підготовка столу до виконання домашньої роботи; збір портфеля; підготовка за допомогою батьків шкільної форми (або одягу і взуття, в якому завтра дитина піде в школу).

Як допомогти дитині організувати своє робоче місце?

По-перше, особистим прикладом. Якщо на Вашому робочому місці постійний безлад, то абсолютно марно привчати до порядку дитину.

Коли Ви покажете дитині своє робоче місце (кухонний стіл, письмовий стіл, робочий стіл), то звернете її увагу, якими предметами Ви користуєтеся, для чого вони потрібні і в якому порядку Ви їх розкладаєте на робочому місці.

Хай дитина розповість Вам, якими речами вона користується при підготовці до уроків і як їй зручніше за них розкласти на столі. Зверніть увагу на позу сидячої за столом дитини. Навчіть її різним веселим вправам, які краще робити в перервах між заняттями

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Copyright MyCorp © 2024
uCoz